НВК "Загальноосвітній навчальний заклад І-III ступенів №12 - ДНЗ" Олександрійської міської ради
Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти ЗЗСО
СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО
На засіданні педагогічної ради Наказом директора НВК
протокол від 28.10.2021 №6 від 01.11.2021 №178
ПОЛОЖЕННЯ
про внутрішню систему забезпечення якості освіти ЗЗСО
НВК «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ст. № 12 – дошкільний навчальний заклад Олександрійської міської ради Кіровоградської області»
Розділи Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти
І.Загальні положення.
ІІ. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти.
ІІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.
ІV. Критерії, правила і процедури оцінювання учнів.
V. Критерії, правила і процедури оцінювання освітньої діяльності педагогічних працівників.
VІ. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників.
VІІ. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.
VІІІ. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом.
ІХ. Створення в ЗЗСО інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.
Х. Протидія булінгу
І.Загальні положення
Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти), Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», наказу МОН № 1480 від 30.11.2020 року «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти.
II. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти
1. Стратегія забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:
• принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на учня, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності,яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості,яка здатна до життя в суспільстві цивілізованої взаємодії з природою,має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;
• принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;
• принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
• принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.
2. Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:
• функціонування системи формування компетентностей учнів;
• підвищення кваліфікації педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу ЗЗСО НВК;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.
• підвищення кваліфікації педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу закладу;
• створення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища;
• запобігання та протидію булінгу;
• застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та коригування результатів освітньої діяльності
3. Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:
• самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;
• моніторинг якості освіти.
4. Завдання моніторингу якості освіти:
• здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в ЗЗСО НВК;
• створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;
• аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;
• створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів;
• прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу.
Моніторинг в ЗЗСО НВК здійснюють:
• директор та його заступники;
• засновник;
• органи, що здійснюють управління у сфері освіти;
• органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, учнями та батьками;
• громадськість.
Основними формами моніторингу є:
• проведення контрольних робіт;
• участь учнів у І та ІІ, ІІІ етапах Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсів;
• перевірка документації;
• опитування, анкетування;
• спостереження за навчальними заняттями, заходами, діяльністю педагогічних працівникі;
• державна підсумкова атестація, ЗНО.
Критерії моніторингу:
• об’єктивність;
• систематичність;
• відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;
• надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
• гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).
Очікувані результати:
• отримання результатів стану освітнього процесу в ЗЗСО НВК;
• покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.
Підсумки моніторингу:
• підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;
• за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;
• дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних лабораторій вчителів, нарадах при директорові, засіданнях педагогічної ради.
Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:
• кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;
• контингент учнів;
• психолого-соціологічний моніторинг;
• результати навчання учнів;
• педагогічна діяльність;
• управління ЗЗСО НВК;
• освітнє середовище;
• медичний моніторинг;
• моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;
• формування іміджу ЗЗСО НВК.
5. Напрями та вимоги, за якими здійснюється оцінювання освітніх і управлінських процесів Закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти:
Освітнє середовище Закладу:
- забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці;
- створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;
- формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору.
Система оцінювання здобувачів освіти:
- наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень;
- застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти;
- спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.
Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти:
- ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності,
- використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою
- формування ключових компетентностей здобувачів освіти;
- постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;
- налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками чи іншими
III. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає: • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; • надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність; • контроль за дотриманням академічної доброчесності учнями; • об’єктивне оцінювання результатів навчання.
Дотримання академічної доброчесності учнями передбачає: • самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; • надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.
Порушенням академічної доброчесності вважається: • академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства; • самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів; • фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях; • фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень; • списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання; • обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування; • хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі; • необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники ЗЗСО НВК можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності: • відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії; • позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади. За порушення академічної доброчесності учні можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності: • повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо); • повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.
IV. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня. Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності. До ключових компетентностей належать: 1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях; 2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування; 3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини; 4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження; 5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади; 6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства; 7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях; 8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі; 9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя; 10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості; 11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є: • контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал; • навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок; • діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення; • стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання; • виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються: • характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність; • якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; • сформованість предметних умінь і навичок; • рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо; • досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези); • самостійність оцінних суджень.
Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну: • повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою; • глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань; • гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих; • системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших; • міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях. Система оцінювання навчальних досягнень учнів будується на принципах: справедливості, неупередженості, об’єктивності, незалежності, недискримінаційності та доброчесності оцінювання результатів навчання, здобутих незалежно від виду та форми здобуття освіти. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: 1) формувальне оцінювання; 2) поточне оцінювання; 3) підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове та річне); 4) державна підсумкова атестація; 5) зовнішнє незалежне оцінювання. Формувальне, поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів на предмет їх відповідності вимогам навчальної програми, вибір їх форм, змісту та способу здійснюють педагогічні працівники закладу. Формувальне оцінювання здійснюється шляхом інтерактивної вербальної взаємодії учасників освітнього процесу з метою формування та відстеження індивідуального поступу результатів навчання учнів через одержання та надання зворотної інформації з боку педагогічних працівників та самооцінювання (взаємооцінювання) учнів. У перших та других класах закладу здійснюється тільки формувальне оцінювання. Підсумкове оцінювання результатів навчання здобувачів освіти за сімейною (домашньою) формою здійснюється не рідше ніж двічі на рік. Формувальне, поточне та семестрове оцінювання здійснюється за 12-бальною шкалою оцінювання результатів навчання учнів. Річне оцінювання та державна підсумкова атестація здійснюється за 12-бальною шкалою оцінювання навчальних досягнень і відображається у свідоцтві досягнень, що видається щороку учневі у разі переведення на наступний рік навчання. Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм. Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності. Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці. Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу). Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує: • усунення безсистемності в оцінюванні; • підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь; • індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання; • систематизацію й узагальнення навчального матеріалу; • концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета. Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів. Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання. Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок. Учень має право на підвищення семестрової оцінки. Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття початкової, базової середньої чи профільної середньої освіти, вимогам державних стандартів здійснюється шляхом їх державної підсумкової атестації. Кожен учень має пройти державну підсумкову атестацію за кожен рівень повної загальної середньої освіти, крім випадків, визначених законодавством. У разі відсутності результатів з річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації після завершення навчання за освітньою програмою закладу освіти учень має право до початку нового навчального року пройти річне оцінювання та/або державну підсумкову атестацію. У разі повторного непроходження річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації педагогічна рада закладу спільно з батьками учня до початку нового навчального року вирішує питання щодо визначення форм та умов подальшого здобуття таким учнем повної загальної середньої освіти. Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової атестації визначаються і затверджуються Міністерством освіти і науки України. У разі виїзду учня за кордон, надання йому соціальної відпустки, призову на військову службу тощо оцінювання може проводитися достроково. Оцінювання результатів навчання учня незалежно від форми здобуття ним освіти здійснюється особами, які провадять педагогічну діяльність, за критеріями, затвердженими Міністерством освіти і науки України. Оцінювання учня з особливими освітніми потребами в Закладі здійснюється згідно із загальними критеріями оцінювання та з урахуванням його індивідуального навчального плану (у разі наявності) за критеріями, затвердженими Міністерством освіти і науки України.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи
V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію. Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством. Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти. Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо. Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці: Критерії оцінювання роботи вчителя І. Професійний рівень діяльності вчителя
Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.
VI. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників Формою контролю за діяльністю керівників НВК є атестація. Ефективність управлінської діяльності керівника під час атестації визначається за критеріями: 1) саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності; 2) стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку ліцею, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності; 3) річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу; 4) здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проєктів; 5) забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів; 6) поширення позитивної інформації про заклад; 7) створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні); 8) застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі; 9) забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу; 10) позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників. Ділові та особистісні якості керівників визначаються за критеріями: 1) цілеспрямованість та саморозвиток; 2) компетентність; 3) динамічність та самокритичність; 4) управлінська етика; 5) прогностичність та аналітичність; 6) креативність, здатність до інноваційного пошуку; 7) здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.
VIII. Інформаційна система для ефективного управління ЗЗСО НВК Роботу інформаційної системи ЗЗСО НВК забезпечує наявність необмеженого доступу до мережі Інтернет для учнів та педагогічних працівників (в тому числі через сервіс Wi-Fi), локальної комп’ютерної мережі, внутрішнього електронного документообігу. Значне місце в управлінні ЗЗСО НВК діграє офіційний сайт. Дистанційне навчання реалізується через Google Meet, Google Classroom, Zoom, Messenger, Viber.
ІХ. Створення в ЗЗСО інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування. Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб. Універсальний дизайн ЗЗСО НВК створюється на таких принципах: 1) рівність і доступність використання; 2) гнучкість використання; 3) просте та зручне використання; 4) сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів; 5) низький рівень фізичних зусиль; 6) наявність необхідного розміру і простору.
Х. Протидія булінгу З метою створення безпечного освітнього середовища в ЗЗСО НВК впроваджується комплексний підхід у сфері запобігання та проявам булінгу (цькування), який передбачає розробку та оприлюднення:
|